Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний економічний університет
Факультет комп’ютерних інформаційних технологій
Кафедра комп’ютерної інженерії
ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №3
З ДИСЦИПЛІНИ «КОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ»
студент групи КСМ-42
Ласков В.В.
перевірив
Ляпандра А.С.
2012
Тема: “BIOS”
Мета роботи:
Навчитись встановлювати параметри ПК за допомогою базової системи вводу/виводу.
Короткі теоретичні відомості.
Поняття BIOS
Термін BIOS використовується для опису базової системи введення/виведення. По суті, BIOS є "проміжним шаром" між програмною і апаратною частинами системи. Більшість користувачів мають на увазі під BIOS драйвери пристроїв. Окрім системної, існує ще BIOS адаптерів, які завантажуються при запуску системи.
Отже, базова система введення/виведення — це комбінація всіх типів BIOS, а також завантажувані драйвери пристроїв. Частина BIOS, що міститься в мікросхемі на системній платі або платах адаптерів, називається firmware. (саме через наявність цих мікросхем користувачі найчастіше відносять BIOS до апаратної частини комп'ютера).
Системна BIOS залишається незмінною для операційної системи, незалежно від апаратного забезпечення, а операційна система може працювати на самих різних комп'ютерах. Наприклад, якщо встановити Windows XP на комп'ютерах з різними процесорами, жорсткими дисками, відеоадаптерами і т. д., принцип роботи Windows XP залишиться незмінним, оскільки драйвер виконує свої базові функції незалежно від апаратних компонентів.
Апаратна і програмна частини BIOS
Як вже згадувалося, BIOS є інтерфейсом між апаратним забезпеченням і операційною системою. BIOS не схожа на стандартне програмне забезпечення, оскільки знаходиться в мікросхемах, встановлених на системній платі або платах адаптерів.
BIOS в ПК звичайно можна знайти в наступних компонентах системи:
ПЗП системної плати;
ПЗП плати адаптера (наприклад, відеоадаптера);
дані на диску, завантажувані в ОЗУ (драйвери пристроїв).
Системна BIOS містить драйвери основних компонентів (клавіатури, дисковода, жорсткого диска, послідовного і паралельних портів і т. д.), необхідні для початкового запуску комп'ютера. У міру появи нових пристроїв (відеоадаптерів, накопичувачів CD-ROM, жорстких дисків з інтерфейсом SCSI і т. д.) їх процедури ініціалізації не додавалися в системну BIOS. Гостра необхідність в таких пристроях при запуску комп'ютера відсутня, тому потрібні драйвери завантажуються з диска під час запуску операційної системи. Це відноситься до звукових адаптерів, сканерів, принтерів, пристроїв PC Card (PCMCIA) і т.д.
В той же час існує цілий ряд драйверів, які повинні бути активізовані під час початкового завантаження. Наприклад, чи можна завантажитися з жорсткого диска, якщо драйвери, потрібні для виконання цієї операції, повинні бути завантажені безпосередньо з цього диска? Очевидно, що необхідні драйвери повинні бути заздалегідь завантажені в ПЗП (read-onlymemory — ROM) системної плати або плати адаптера.
Проте деякі пристрої необхідні при запуску комп'ютера. Наприклад, для відображення інформації на екрані монітора потрібно активізувати відеоадаптер, але його підтримка не вбудована в системну BIOS. Крім того, зараз існує величезна кількість відеоадаптерів, і всі їх драйвери неможливо помістити в системну BIOS. У таких випадках необхідні драйвери поміщаються в мікросхему BIOS на платі цього пристрою. А системна BIOS при завантаженні шукає BIOS відеоадаптера і завантажує її до запуску операційної системи.
Таке розташування BIOS запобігає необхідності постійної модернізації системної BIOS при появі нових моделей пристроїв, особливо використовуваних при початковому завантаженні комп'ютера. Власна BIOS, як правило, встановлюється на таких платах:
відеоадаптери — завжди мають власну мікросхему BIOS;
SCSI-адаптери — зверніть увагу, що ця BIOS не підтримує всі SCSI-пристрої, тобто з диска необхідно завантажувати додаткові драйвери для CD-ROM, сканерів, пристроїв Zip і інших з інтерфейсом SCSI; більшість нових SC...
